Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бриндзити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бриндзити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бри́ндзити, джу, дзиш, гл. Делать бриндзу. Вх. Зн. 4. См. Бриндза.