Словник української мови (1937)/бриндуватися
| ◀ бриндзянка | Словник української мови Б бриндуватися |
бриндуша ▶ |
|
Бриндува́тися, ду́юся, єшся, гл. Наряжаться, одеваться. «Ой почекайте іно годиноньку малую, — нехай я ся в крамну сорочечку вбриндую!» — Ой мала ж ти час-годиноньку ся бриндувати. Гол. II. 143.