Словник української мови (1937)/бриньчати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ бринькотіти Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бриньчати 		бринявий ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бриньча́ти, чу́, чи́ш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бриньчала. Котл. Ен.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/бриньчати&oldid=558701