Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бриньчати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бриньчати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бриньча́ти, чу́, чи́ш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бриньчала. Котл. Ен.