Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брова

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брова
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брова́, ви́, ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. Мет. 10. Бро́ви на шнуро́чку. Узенькие ровные красивые брови. 2) Мясистый нарост над глазом тетерева. Шух. I. 238. 3) Кличка вола с черными бровями. КС. 1898. VII. 42. Ум. Брі́вка, брі́вонька, брі́вочка, бровеня́, бровеня́тко, бровеня́точко. Брівками моргає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода. Нп.