Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брунет

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брунет
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бруне́т, та, м. Брюнет. Два дончики й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.