Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брусок

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брусок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брусо́к, ска́, м. 1) Ум. от брус. В 1 и 2 знач. употребляется чаще, чем брус. Мила брусок. Чуб. V. 667. Достав Панас сокиру та брусок. Гліб. 2) Часть полу́драбка: каждая из двух горизонтальных жердей, соединенных щаблями. Рудч. Чп. 250.