Словник української мови (1937)/брусувати

by Борис Грінченко

◀ брусся

Словник української мови Борис Грінченко Б брусувати

брусяка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Брусува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Есть что-либо не жидкое. Сідайте, дружечки, мої голубочки, та без сорома брусуйте, а ти, старосто, їм батуй! Кв. 2) «Размягчать и разминать кожу при посредстве бруса из точильного камня» (у кожевников). Вас. 157.