Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брухо

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ брухатий Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брухо 		бруховеччина ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бру́хо, ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо, розсілося брухо. Чуб. III. 247.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/брухо&oldid=559826