Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бруштин

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бруштин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бру́штин, на, м. 1) = Бурштин. 2) Мн. Железные обручи на колесах возле спиц, чтобы не раскололась колодка. У мастеров они употребляются, когда спицы забивают в колодку. Канев. у.