Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/брід

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брід
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брід, бро́ду, м. 1) Брод. Не спитавшись броду, не лізь у воду. Посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотири броди. Чуб. III. 142. Ум. Брідо́к, брідо́чок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.