Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бублейниця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бублейниця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бубле́йниця, ці, бубле́шниця, ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Котл. Ен. VI. 14. Піднялись на місто йти бублейниці, паляничниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. Марко Вовчок. II. 195.