Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бубнарити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бубнарити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бубна́рити, рю, риш, гл. = Бубнити 1. Цей бубнар (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. (Залюбовск.).