Словник української мови (1937)/бувалець

by Борис Грінченко

◀ бубухнути

Словник української мови Борис Грінченко Б бувалець

бувалий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бува́лець, льця, м. Бывалый, опытный человек. Бува́ти у бува́льцях. Много испытать, изведать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.