Словник української мови (1937)/бувати
| ◀ буваніти | Словник української мови Б бувати |
буга ▶ |
|
Бува́ти, ва́ю, єш, гл. Бывать. Ой бував я в тім садку. Чуб. III. 49. Бувало, із Мартином у дурня грають. Бува́в і на коні́, і під коне́м. Всего переиспытал. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Бува́й, бува́йте здоро́ві. Будь, будьте здоровы, прощай, прощайте. Бувайте здорові, мої чорноброві! Бува́, бува́є. 1) Бывает, случается. Як вода, бува, греблю порвавши, біжить і гуде. 2) Чего доброго. Чи ти, бува, не здурів? 3) В случае. Як, бува, спитають про мене, скажи, що жив і здоров. Аф. 18.