Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бугало

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бугало
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бугало, ла, с. ? Встречено в любовном заклинании. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір…, учепися ти йому за серце…, щоб він мене не запив, не заїв, із іншими не загуляв, усе мене на помислях мав. Чуб. I. 92, 93.