Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бугила

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бугила
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бугила́, ли́, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Анн. 39. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку. Рудч. Ск. I. 157.