Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/будити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
будити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Буди́ти, джу́, диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать перед посевом вспаханную плугом землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.