Словник української мови (1937)/будчик

by Борис Грінченко

◀ будчаний

Словник української мови Борис Грінченко Б будчик

будчина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Будчи́к, ка́, м. Сторож железнодорожный, живущий по линии в будке. Мені будчик дав дорогу, бо пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. (Залюбовск.).