Словник української мови (1937)/бузько
Зовнішній вигляд
◀ бузьків | Словник української мови Б бузько |
бузьок ▶ |
|
Бузько́, ка́, м. 1) Аист, Ciconia alba. Вх. Пч. I. 16. Тішиться, якби го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Род орнамента на писанке. МУЕ. I. 205.