Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/булдимка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
булдимка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Булди́мка, ки, ж., булди́мок, мка, м. Род старинного ружья. Наклали повні гамазеї… булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.