Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/булега

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
булега
Київ: Соцеквидав України, 1937

Буле́га, ги, ж. Ув. от булка. Голова була голена, тільки оселедець спереду (його через те й прозвали булегою, що в його голова була так як булка обголена). О. 1861. X. 33, 34.