Словник української мови (1937)/бунтівливий
| ◀ бунтичок | Словник української мови Б бунтівливий |
бунтівний ▶ |
|
Бунтівли́вий, а, е. Склонный к бунтам, мятежам, мятежный. Ваші предки бунтівливі. К. Псал. 220. Бунтівливі піддані. Мир. ХРВ. 159.
| ◀ бунтичок | Словник української мови Борис Грінченко Б бунтівливий |
бунтівний ▶ |
|
Словник української мови — Б
бунтівливий
Борис Грінченко
1937
Бунтівли́вий, а, е. Склонный к бунтам, мятежам, мятежный. Ваші предки бунтівливі. К. Псал. 220. Бунтівливі піддані. Мир. ХРВ. 159.