Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бунтівник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бунтівник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бунтівни́к, ка, м. Бунтовщик. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.