Словник української мови (1937)/бур'януватий

by Борис Грінченко

◀ бур'янник

Словник української мови Борис Грінченко Б бур'януватий

бур'януватіти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бур'янува́тий, а, е. 1) Смешанный с сорными травами. Бур'янувате сіно. Константиногр. у. 2) Заросший сорными травами. Бур'януваті городища. К. ХП. 130.