Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бур'януватий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бур'януватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бур'янува́тий, а, е. 1) Смешанный с сорными травами. Бур'янувате сіно. Константиногр. у. 2) Заросший сорными травами. Бур'януваті городища. К. ХП. 130.