Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буркати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буркати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́ркати, каю, єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.