Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бурливий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бурливий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурли́вий, а, е. Бурливый, бурный. Сказав: о жизнь! бурливе море, хто цілий на тобі оставсь? Котл.