Словник української мови (1937)/бурт

by Борис Грінченко

◀ бурсуватися

Словник української мови Борис Грінченко Б бурт

бурта ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурт, ту, м. 1) Паз, желобок в столбах для закладывания досок. Подольск. г. Лебед. у. 2) = Буртниця. Мик. 481.