Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бусьчиха

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бусьчиха
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бусьчи́ха, хи, ж. Самка аиста. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.