Словник української мови (1937)/бутати
Зовнішній вигляд
◀ бута | Словник української мови Б бутати |
бутвиння ▶ |
|
Бута́ти, та́ю, єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Фр. Пр. 131. Коби не бутав, то би ноги не зламав. Фр. Пр. 131.