Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бутурма

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бутурма
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бутурма́, ми́, ж. 1) = Здирок. Вас. 157. См. Бурда. 2) Обрезки мездры, склеенные и спрессованные в листы, — употребляются для каблуков в простых сапогах. Вас. 162.