Словник української мови (1937)/бухан

by Борис Грінченко

◀ бухало

Словник української мови Борис Грінченко Б бухан

буханець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Буха́н, на́, м. = Буханець. Пшеничний бухан. Грин. II. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86. Наї́стись бухані́в. Быть побитым. Ном. № 4963. Ум. Буха́нчик. Буханчики пшеничні білі. Котл. Ен. II. 19.