Словник української мови (1937)/бухати

by Борис Грінченко

◀ бухарка

Словник української мови Борис Грінченко Б бухати

бухи-бухи! ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́хати, хаю, єш, гл. 1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати. Гол. 2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму. Мир. Пов. II. 116. 3) Стрелять, палить. Бухають з гармат.