Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буцик

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буцик
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́цик, ка, м. Род лепешки, жаренной в масле. Шейк. Напече книшів, пиріжків, буциків. Г. Барв. 130.