Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буць

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ буцнути Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буць 		буцьо ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Буць, ця, м. Неудавшийся хлеб. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. Посл.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/буць&oldid=562135