Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буцім

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буцім
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́цім, нар. Будто, словно. ЗОЮР. I. 218. Засів, буцім в болоті чорт. Котл. Ен. I. 26. Буцім спить. Драг. 112.