Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бучавий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бучавий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Буча́вий, а, е. Ссохшийся. Які бучаві чоботи! щоб було другого дня вимазать дьогтем, після дощу. Канев. у.