Словник української мови (1937)/бучина

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бучина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бучи́на, ни, ж. Буковое дерево. Скажи зробити буковую труну. — Де ж тобі, мила, бучини узяти? Чуб. V. 631.