Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/буїй

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буїй
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́їй, я, є. Буйный. Стоїть як буїй тур, вкопавши ноги в землю. К. ЧР. 166. Голови ви буїї. Котл.