Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/біга

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
біга
Київ: Соцеквидав України, 1937

Біга́, ги́, ж. 1) Бег, побежка. Екатериносл. у. 2) Біго́ю. Рысью. Кінь біжить бігою. Канев. у.