Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бігцем

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бігцем
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бігце́м, нар. Бегом. А він бігцем, бігцем з кіньми. Каменец. у.