Словник української мови (1937)/бідувати

by Борис Грінченко

◀ бідування

Словник української мови Борис Грінченко Б бідувати

бідуля ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бідува́ти, ду́ю, єш, гл. Бедствовать, терпеть несчастье. П'є п'яниця неділю… п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Чуб. V. 585. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати. Чуб.