Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бізувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бізувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бізува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть в состоянии. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дара́бою. Управлять плотом. Желех.