Словник української мови (1937)/бізувати
Зовнішній вигляд
◀ біз | Словник української мови Б бізувати |
бізуватися ▶ |
|
Бізува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть в состоянии. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дара́бою. Управлять плотом. Желех.