Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/білет

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
білет
Київ: Соцеквидав України, 1937

Біле́т, та, м. 1) Билет. Білети продаватимуться… у театрі. О. 1862. III. 73. 2) Паспорт. О. 1862. IX. 111. 3) Отпускной солдатский билет. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету. Левиц. I. 1. 4) Двадцатипятирублевая ассигнация. А що за цю коровку? — Билет. Золотон. у. Схотів розмінять білет. О. 1861. X. 146.