Словник української мови (1937)/біличка
| ◀ білиця | Словник української мови Б біличка |
білісінький ▶ |
|
Біли́чка, ки, ж. 1) Ум. от білиця. 2) Имя белой собаки. Вх. Зн. 68.
| ◀ білиця | Словник української мови Борис Грінченко Б біличка |
білісінький ▶ |
|
Словник української мови — Б
біличка
Борис Грінченко
1937
Біли́чка, ки, ж. 1) Ум. от білиця. 2) Имя белой собаки. Вх. Зн. 68.