Словник української мови (1937)/білка

by Борис Грінченко

◀ білітися

Словник української мови Борис Грінченко Б білка

білкатий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бі́лка, ки, ж. 1) Белка. 2) Раст. Jurinaea cyanoides Dec. ЗЮЗО. I. 125. Ум. Білочка.