Словник української мови (1937)/білогубий
Зовнішній вигляд
◀ білогрудчик | Словник української мови Б білогубий |
білогузка ▶ |
|
Білогу́бий, а, е. 1) С белыми губами. 2) Молодой (у которого молоко на губах). Отой блазень? Білогубе щеня? О. 1861. XI. Кух. 20.