Словник української мови (1937)/білолиций

by Борис Грінченко

◀ білокрилий

Словник української мови Борис Грінченко Б білолиций

білоніг ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Білоли́ций, а, е. 1) С белым лицом, белолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. как эпитет к слову месяц, заменяя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. Білолиценький.