Словник української мови (1937)/більмо

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
більмо
Київ: Соцеквидав України, 1937

Більмо́, ма́, с. Бельмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Ном. Більмо із ока зганяти. Мил. М. 35. А більмом би ти очі зайшли! (Брань). Фр. Пр. 56.