Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/білющий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
білющий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Білю́щий, а, е. Очень белый. Дівчата все в білющих сорочках та в квітках. Св. Л. 192.