Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бірувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бірувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бірува́ти, ру́ю, єш, гл. Мочь, быть в состоянии. Вх. Лем. 392.